-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відклюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відклю́ймо
2 особа відклю́й відклю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відклюю́ відклюємо́, відклює́м
2 особа відклює́ш відклюєте́
3 особа відклює́ відклюю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відклюва́в відклюва́ли
жін.р. відклюва́ла
сер.р. відклюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відклюва́вши

Словник синонімів

ВІДДЗЬО́БУВАТИ (дзьобаючи, відокремлювати що-небудь від чогось, їсти), ВІДКЛЬО́ВУВАТИ. - Док.: віддзьо́бати, відклюва́ти.