відклонитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відклони́тися, відклони́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відклоні́мося, відклоні́мось, відклоні́мся | |
2 особа | відклони́ся, відклони́сь | відклоні́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відклоню́ся, відклоню́сь | відклонимо́ся, відклонимо́сь, відклони́мся |
2 особа | відклони́шся | відклоните́ся, відклоните́сь |
3 особа | відклони́ться | відклоня́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відклони́вся, відклони́всь | відклони́лися, відклони́лись |
жін.р. | відклони́лася, відклони́лась | |
сер.р. | відклони́лося, відклони́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відклони́вшись |