-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відкли́гати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкли́гаймо
2 особа відкли́гай відкли́гайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкли́гаю відкли́гаємо, відкли́гаєм
2 особа відкли́гаєш відкли́гаєте
3 особа відкли́гає відкли́гають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкли́гав відкли́гали
жін.р. відкли́гала
сер.р. відкли́гало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкли́гавши

Словник синонімів

ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИрозм.,ОЧУ́НЮВАТИрозм., ПРОЧУ́НЮВАТИрозм.,ОКЛИ́ГУВАТИрозм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯфам.,ВОСКРЕСА́ТИжарт. рідко,ОСТЕ́РБУВАТИзаст.;ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ (лікуючись, ставати здоровим). - Док.: ви́дужати, оду́жати, попра́витися, опра́витися, ви́чуняти, очу́няти, прочу́няти, відкли́гати, окли́гати, окли́гнути, оздорови́тися, оздорові́тирідшеви́чухатися, воскре́снути, відволо́датисязаст.осте́рбати, осте́рбнути, ви́лікуватися. Мама ще й сьогодні в ліжку, хоч уже видужує (Леся Українка); Через два тижні Соломія почала одужувати (І. Нечуй-Левицький); Думав - от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше, вже тиждень не встаю з постелі (М. Коцюбинський); Друга нога .. тепер вже зовсім перестала, а сама я теж досить оправилась (Леся Українка); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива - я вичуняла (Панас Мирний); За якийсь тиждень він очуняв, ожив, зліз із печі (С. Журахович); Іван трохи оклигав і почав допомагати вітчимові по господарству (П. Колесник); Я.. занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Панас Мирний); Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає (О. Богомолець); Остап уже одволодався і сидів на призьбі (Ф. Бурлака); Це так як одужувати, дак без ліків швидше остербаєш (Б. Грінченко); Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський).