-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкле́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкле́ймо
2 особа відкле́й відкле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкле́ю відкле́їмо, відкле́їм
2 особа відкле́їш відкле́їте
3 особа відкле́їть відкле́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкле́їв відкле́їли
жін.р. відкле́їла
сер.р. відкле́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкле́єний
Безособова форма
відкле́єно
Дієприслівник
відкле́ївши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.

Словник відмінків

Інфінітив відкле́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкле́ймо
2 особа відкле́й відкле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкле́ю відкле́їмо, відкле́їм
2 особа відкле́їш відкле́їте
3 особа відкле́їть відкле́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкле́їв відкле́їли
жін.р. відкле́їла
сер.р. відкле́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкле́єний
Безособова форма
відкле́єно
Дієприслівник
відкле́ївши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.