відклекотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відклекоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відклекоті́мо, відклекоті́м
2 особа відклекоти́ відклекоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відклекочу́ відклекотимо́, відклекоти́м
2 особа відклекоти́ш відклекотите́
3 особа відклекоти́ть відклекотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відклекоті́в відклекоті́ли
жін.р. відклекоті́ла
сер.р. відклекоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відклекоті́вши