-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкла́нятися, відкла́нятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкла́няймося, відкла́няймось
2 особа відкла́няйся, відкла́няйсь відкла́няйтеся, відкла́няйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкла́няюся, відкла́няюсь відкла́няємося, відкла́няємось, відкла́няємся
2 особа відкла́няєшся відкла́няєтеся, відкла́няєтесь
3 особа відкла́няється відкла́няються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкла́нявся, відкла́нявсь відкла́нялися, відкла́нялись
жін.р. відкла́нялася, відкла́нялась
сер.р. відкла́нялося, відкла́нялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкла́нявшись

Словник синонімів

ПРОЩА́ТИСЯз ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.;ВІДКЛА́НЮВАТИСЯрозм. (іноді з поклоном). - Док.: попроща́тися, прости́тисярідкопопрости́тисярідкорозста́тися, розлучи́тися, розійти́ся, попроща́ти, відкла́нятися. Прощатися з братом учителем у тому далекому селі Тереськові дуже сумно. Але знову його заспокоїть, утішить дорога! (Т. Масенко); Коли прийшов час розставатися, піднявся [Марусяк], випростався в увесь свій могутній зріст (Г. Хоткевич); Уже аж під горбом Артем, нарешті, умовив-таки матір вернутися. Скільки не йти, мовляв, розлучатися треба (А. Головко); Хоч тільки і до завтрього розходились вони, та Оксані щось дуже на серці жалко було (Г. Квітка-Основ’яненко); Ми одпливали. Скільки нас було, Кого прощали матері та жони? (М. Рильський); - Панове, дозвольте відкланятись! - Карташов підвівся. - Мені час (О. Довженко).