відквітнути 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкві́тнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкві́тне відкві́тнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкві́тнув відкві́тли, відкві́тнули
жін.р. відкві́тла, відкві́тнула
сер.р. відкві́тло, відкві́тнуло
Активний дієприкметник
відкві́тлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкві́тши, відкві́тнувши

Словник синонімів

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯрозм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). - Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); [Лісовик:] Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).

Словник відмінків

Інфінітив відкві́тнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкві́тне відкві́тнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкві́тнув відкві́тли, відкві́тнули
жін.р. відкві́тла, відкві́тнула
сер.р. відкві́тло, відкві́тнуло
Активний дієприкметник
відкві́тлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкві́тши, відкві́тнувши

Словник синонімів

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯрозм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). - Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); [Лісовик:] Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).