відквітлий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкві́тлий відкві́тла відкві́тле відкві́тлі
родовий відкві́тлого відкві́тлої відкві́тлого відкві́тлих
давальний відкві́тлому відкві́тлій відкві́тлому відкві́тлим
знахідний відкві́тлий відкві́тлу відкві́тле відкві́тлі
орудний відкві́тлим відкві́тлою відкві́тлим відкві́тлими
місцевий на/у відкві́тлому, відкві́тлім на/у відкві́тлій на/у відкві́тлому, відкві́тлім на/у відкві́тлих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкві́тлий відкві́тла відкві́тле відкві́тлі
родовий відкві́тлого відкві́тлої відкві́тлого відкві́тлих
давальний відкві́тлому відкві́тлій відкві́тлому відкві́тлим
знахідний відкві́тлий відкві́тлу відкві́тле відкві́тлі
орудний відкві́тлим відкві́тлою відкві́тлим відкві́тлими
місцевий на/у відкві́тлому, відкві́тлім на/у відкві́тлій на/у відкві́тлому, відкві́тлім на/у відкві́тлих