-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відква́шувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відква́шуймо |
| 2 особа | відква́шуй | відква́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відква́шуватиму | відква́шуватимемо, відква́шуватимем |
| 2 особа | відква́шуватимеш | відква́шуватимете |
| 3 особа | відква́шуватиме | відква́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відква́шую | відква́шуємо, відква́шуєм |
| 2 особа | відква́шуєш | відква́шуєте |
| 3 особа | відква́шує | відква́шують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відква́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відква́шував | відква́шували |
| жін. р. | відква́шувала |
| сер. р. | відква́шувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відква́шуваний |
| Безособова форма |
| відква́шувано |
| Дієприслівник |
| відква́шувавши |
Словник синонімів
ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм., ШПИ́ЛИТИ розм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).
Словник відмінків
| Інфінітив | відква́шувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відква́шуймо |
| 2 особа | відква́шуй | відква́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відква́шуватиму | відква́шуватимемо, відква́шуватимем |
| 2 особа | відква́шуватимеш | відква́шуватимете |
| 3 особа | відква́шуватиме | відква́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відква́шую | відква́шуємо, відква́шуєм |
| 2 особа | відква́шуєш | відква́шуєте |
| 3 особа | відква́шує | відква́шують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відква́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відква́шував | відква́шували |
| жін. р. | відква́шувала |
| сер. р. | відква́шувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відква́шуваний |
| Безособова форма |
| відква́шувано |
| Дієприслівник |
| відква́шувавши |
Словник синонімів
ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм., ШПИ́ЛИТИ розм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).