відкачувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відка́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відка́чуймо | |
| 2 особа | відка́чуй | відка́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відка́чуватиму | відка́чуватимемо, відка́чуватимем |
| 2 особа | відка́чуватимеш | відка́чуватимете |
| 3 особа | відка́чуватиме | відка́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відка́чую | відка́чуємо, відка́чуєм |
| 2 особа | відка́чуєш | відка́чуєте |
| 3 особа | відка́чує | відка́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відка́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відка́чував | відка́чували |
| жін. р. | відка́чувала | |
| сер. р. | відка́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відка́чувавши | ||