відкачувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відка́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відка́чуймо
2 особа відка́чуй відка́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відка́чуватиму відка́чуватимемо, відка́чуватимем
2 особа відка́чуватимеш відка́чуватимете
3 особа відка́чуватиме відка́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відка́чую відка́чуємо, відка́чуєм
2 особа відка́чуєш відка́чуєте
3 особа відка́чує відка́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відка́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відка́чував відка́чували
жін. р. відка́чувала
сер. р. відка́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відка́чувавши