відкачаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відка́чаний відка́чана відка́чане відка́чані
родовий відка́чаного відка́чаної відка́чаного відка́чаних
давальний відка́чаному відка́чаній відка́чаному відка́чаним
знахідний відка́чаний, відка́чаного відка́чану відка́чане відка́чані, відка́чаних
орудний відка́чаним відка́чаною відка́чаним відка́чаними
місцевий на/у відка́чаному, відка́чанім на/у відка́чаній на/у відка́чаному, відка́чанім на/у відка́чаних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відка́чаний відка́чана відка́чане відка́чані
родовий відка́чаного відка́чаної відка́чаного відка́чаних
давальний відка́чаному відка́чаній відка́чаному відка́чаним
знахідний відка́чаний, відка́чаного відка́чану відка́чане відка́чані, відка́чаних
орудний відка́чаним відка́чаною відка́чаним відка́чаними
місцевий на/у відка́чаному, відка́чанім на/у відка́чаній на/у відка́чаному, відка́чанім на/у відка́чаних