відкалатати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відкалата́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкалата́ймо | |
| 2 особа | відкалата́й | відкалата́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкалата́ю | відкалата́ємо, відкалата́єм |
| 2 особа | відкалата́єш | відкалата́єте |
| 3 особа | відкалата́є | відкалата́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкалата́в | відкалата́ли |
| жін.р. | відкалата́ла | |
| сер.р. | відкалата́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкалата́вши | ||