відкалатати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відкалата́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкалата́ймо
2 особа відкалата́й відкалата́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкалата́ю відкалата́ємо, відкалата́єм
2 особа відкалата́єш відкалата́єте
3 особа відкалата́є відкалата́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкалата́в відкалата́ли
жін.р. відкалата́ла
сер.р. відкалата́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкалата́вши