-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відзнача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відзнача́ймо
2 особа відзнача́й відзнача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відзнача́тиму відзнача́тимемо, відзнача́тимем
2 особа відзнача́тимеш відзнача́тимете
3 особа відзнача́тиме відзнача́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відзнача́ю відзнача́ємо, відзнача́єм
2 особа відзнача́єш відзнача́єте
3 особа відзнача́є відзнача́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відзнача́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відзнача́в відзнача́ли
жін. р. відзнача́ла
сер. р. відзнача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відзнача́вши

Словник синонімів

ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ[УШАНО́ВУВАТИ]кого,ОЗНАМЕНО́ВУВАТИкнижн.,СПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОБХО́ДИТИдіал.;ОКРОПЛЯ́ТИрозм.,ОКРО́ПЛЮВАТИрозм.,ОБМИВА́ТИрозм.,ПРИМО́ЧУВАТИрозм. (з уживанням алкогольних напоїв). - Док.: відзна́чи́ти, відсвяткува́ти, провести́, вшанува́ти[ушанува́ти], ознаменува́ти, спра́вити, окропи́ти, обми́ти, примочи́ти. Колектив Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка відзначив [у 1968 р.] 100-річчя існування театру (з журналу); Святкувати закінчення навчального року; - Он, свято йде.., чим його стрічати, як його проводити?.. (Панас Мирний); Ознаменувати свято проголошення Державної незалежності України; Я цього року свої іменини дуже тихо справляла (Леся Українка); [Молодь] гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник); Окропити повернення; В хаті цієї ночі.. офіцери обмивали чин (О. Гончар).
ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ[ВКА́ЗУВАТИ], КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИрідко,ВІДМІ́ЧУВАТИрідше. - Док.: відзна́чи́ти, відмі́тити, заува́жити, указа́ти[вказа́ти], підмі́тити. Хочеться відзначити, що слово "зигзиця" Шевченко тлумачить не як "зозуля", ..а як "чайка" (М. Рильський); Слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався (Ю. Яновський); Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний (С. Журахович); - І чого це Мстислав буде нам указувати? Самі знаємо, що робити, - галасували гості (А. Хижняк); Світова громадськість із задоволенням констатує, що політичний клімат на планеті помітно покращав (з журналу); [Батура:] Адже люди у вас дуже цікаві... Складні... [Романюк:] Так, хитрі, дуже хитрі... Це ви вірно підмітили (О. Корнійчук).
ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИрідше,ПОЗНА́ЧУВАТИрідше,ВІДМІ́ЧУВАТИрідше. - Док.: відзна́чи́ти, позна́чи́ти, відмі́тити, помі́тити. Переможний шлях нашої армії вона акуратно й ретельно відзначала на великій карті (Д. Ткач); Позначають [сапери] мінні поля (О. Гончар); В камеру входив наглядач.., вигукував прізвища, відмічав олівцем (А. Хижняк); Синім олівцем товариш Шевчук помічає.. на карті новобудови (Ю. Смолич).
I. НАГОРОДИ́ТИкого, що - чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон.;ВІДЗНА́ЧИТИ (виділити кого-, що-небудь серед інших похвалою, нагородою тощо); ВИ́НАГОРОДИТИ (дати що-небудь як нагороду за якісь послуги або заслуги, плату за працю тощо); ПРЕМІЮВА́ТИ (перев. грішми); УДОСТО́ЇТИ[ВДОСТО́ЇТИ] кого-що, книжн. (визнати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання тощо); УШАНУВА́ТИ[ВШАНУВА́ТИ], ПОШАНУВА́ТИ розм. (чим - оцінюючи заслуги, нагородити кого-небудь чимось на знак пошани). - Недок.: нагоро́джувати, жа́лувати, відзнача́ти, винагоро́джувати, преміюва́ти, удосто́ювати[вдосто́ювати], ушано́вувати[вшано́вувати]. Даліло, мила, за твоє кохання Чим можу я тебе нагородити? (Леся Українка); ..По прибутті в Англію англійський король за вірну службу нібито пожалував [Денікіну] титул лорда (О. Гончар); Відзначити передовиків; Треба винагородити хлопців за бездобичну екскурсію, дати їм грошей і пустити трохи погуляти (Г. Хоткевич); Удостоїти конкурсну роботу золотої медалі; Сумлінно й ретельно підтримував Петро Конашевич тих, хто його вшанував гетьманською булавою (З. Тулуб); Похвалити мусять, а може, цяцечкою пошанують - яку-небудь гарнесеньку на ріжок або на шию (Марко Вовчок).
ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ[ЗАВВА́ЖИТИ]розм.,ЗАМІ́ТИТИрозм.,ЗАПРИМІ́ТИТИрозм.,ПІЙМА́ТИрозм.,НАСТЕРЕГТИ́ розм.,ЗВА́ЖИТИрозм.,ПОДИ́БАТИрозм.,УСТЕРЕГТИ́[ВСТЕРЕГТИ́]розм.,УСТЕРЕГТИ́СЯ[ВСТЕРЕГТИ́СЯ] розм.,НАЗОРИ́ТИрозм.,ПОСТЕРЕГТИ́діал.,ПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал.,СПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал., ПОКМІ́ТИТИ діал., ПРИКМІ́ТИТИ[ПРИКМЕ́ТИТИ] діал.,УКМІ́ТИТИ[ВКМІ́ТИТИ] діал.,НАВИДІ́ТИ діал.;ДОБА́ЧИТИ, ДОДИВИТИСЯ, ДОПИЛЬНУВА́ТИ, ВБА́ЧИТИ[УБА́ЧИТИ], ЗАБА́ЧИТИ розм.,УЗДРІ́ТИ[ВЗДРІ́ТИ] розм.,ОБА́ЧИТИ заст.,ДОГЛЯДІ́ТИСЯ діал. (сприймаючи зором). - Недок.: поміча́ти, приміча́ти, підміча́ти, спостеріга́ти, відзнача́ти[відзна́чувати], заува́жувати[завва́жувати], заміча́ти, заприміча́ти, настеріга́ти, зважа́ти, поди́бувати, устеріга́ти[встеріга́ти], устеріга́тися[встерігатися], постеріга́ти, кмі́тити, кмітува́ти, прикме́чувати[прикміча́ти], добача́ти, доба́чувати, вбача́ти[убача́ти], забача́ти, уздріва́ти[вздрівати], догляда́тися. В тих очеретяних джунглях .. людину помітиш хіба що з вертольота (О. Гончар); А я тебе давно уже примітив, як ти тоді у тому димовищі на ціле військо з шаблею ішов! (Л. Костенко); - Запах якийсь чи то тогорічний, чи то... - Ви це добре підмітили.. Це, знаєте, запах з могилок... (М. Хвильовий); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину Денис (Л. Дмитерко); На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник); Уже згасли наївно-рожеві фарби захід-сонця, - кожну з них я зауважив, за кожною пильно стежив (Д. Бузько); Замітив [Яким] укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому (С. Ковалів); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); В якусь мить хлопець піймав у її погляді щось схоже на співчуття (М. Руденко); Як я настерегла, що вона береться одного разу, - я й собі за нею назирцем побігла (Марко Вовчок); Синявін.. продовжив думку, не зваживши, що гість розтулив рижовусого рота, щоб відповісти на запитання (І. Ле); Ідучи горами, часто можна подибати такі сліди польського господарювання в краю (Г. Хоткевич); - Вже тринадцятий годочок з літа йде [дочці], не встережеш, як пробіжить п’ять років, а там - дівка ... (Я. Качура); [Чумак:] Протри-бо мерщій очі та гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (М. Кропивницький); - Впала вона мені добре в око, ледве я її назорив (Марко Вовчок); Давно постеріг [Федір], що з квартирантом коїться щось (Ю. Мушкетик); Ніхто - здавалося - навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (І. Франко); Так, роздумуючи, Целя й не спостереглася, коли була вже близько поштового будинку (І. Франко); П’ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця. Покмітили то дівки та й молодиці в селі (Марко Черемшина); Прикмітивши якось, що панні дуже смакує вино, ..надумав він звабити її з допомогою сього Венериного служителя (переклад М. Лукаша); - А, і ви, Андрію, тут? Добрий вечір! А я вас і не вкмітив! (І. Чендей); А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (пісня); Вода кругами йде. Вже око рибакове Добачило у ній живу, тремтливу тінь (М. Рильський); - Коли вже ти вкрав пшеницю, а я допильнувала, то піди десь далеко (І. Нечуй-Левицький); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Я. Щоголів); Забачивши машину, дівчата несміло підняли руки (І. Цюпа); Як вискочив Грицько [з хати], то перше, що він уздрів при сірому ранковому півсвіті осінньому, то була його жінка, що стояла близько дверей (Б. Грінченко); Чи Чайчиха не обачила - сіла вона собі оддалік (Марко Вовчок); Співав [кобзар], та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив (О. Стороженко).

Словник відмінків

Інфінітив відзнача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відзнача́ймо
2 особа відзнача́й відзнача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відзнача́тиму відзнача́тимемо, відзнача́тимем
2 особа відзнача́тимеш відзнача́тимете
3 особа відзнача́тиме відзнача́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відзнача́ю відзнача́ємо, відзнача́єм
2 особа відзнача́єш відзнача́єте
3 особа відзнача́є відзнача́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відзнача́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відзнача́в відзнача́ли
жін. р. відзнача́ла
сер. р. відзнача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відзнача́вши

Словник синонімів

ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ[УШАНО́ВУВАТИ]кого,ОЗНАМЕНО́ВУВАТИкнижн.,СПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОБХО́ДИТИдіал.;ОКРОПЛЯ́ТИрозм.,ОКРО́ПЛЮВАТИрозм.,ОБМИВА́ТИрозм.,ПРИМО́ЧУВАТИрозм. (з уживанням алкогольних напоїв). - Док.: відзна́чи́ти, відсвяткува́ти, провести́, вшанува́ти[ушанува́ти], ознаменува́ти, спра́вити, окропи́ти, обми́ти, примочи́ти. Колектив Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка відзначив [у 1968 р.] 100-річчя існування театру (з журналу); Святкувати закінчення навчального року; - Он, свято йде.., чим його стрічати, як його проводити?.. (Панас Мирний); Ознаменувати свято проголошення Державної незалежності України; Я цього року свої іменини дуже тихо справляла (Леся Українка); [Молодь] гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник); Окропити повернення; В хаті цієї ночі.. офіцери обмивали чин (О. Гончар).
ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ[ВКА́ЗУВАТИ], КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИрідко,ВІДМІ́ЧУВАТИрідше. - Док.: відзна́чи́ти, відмі́тити, заува́жити, указа́ти[вказа́ти], підмі́тити. Хочеться відзначити, що слово "зигзиця" Шевченко тлумачить не як "зозуля", ..а як "чайка" (М. Рильський); Слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався (Ю. Яновський); Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний (С. Журахович); - І чого це Мстислав буде нам указувати? Самі знаємо, що робити, - галасували гості (А. Хижняк); Світова громадськість із задоволенням констатує, що політичний клімат на планеті помітно покращав (з журналу); [Батура:] Адже люди у вас дуже цікаві... Складні... [Романюк:] Так, хитрі, дуже хитрі... Це ви вірно підмітили (О. Корнійчук).
ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИрідше,ПОЗНА́ЧУВАТИрідше,ВІДМІ́ЧУВАТИрідше. - Док.: відзна́чи́ти, позна́чи́ти, відмі́тити, помі́тити. Переможний шлях нашої армії вона акуратно й ретельно відзначала на великій карті (Д. Ткач); Позначають [сапери] мінні поля (О. Гончар); В камеру входив наглядач.., вигукував прізвища, відмічав олівцем (А. Хижняк); Синім олівцем товариш Шевчук помічає.. на карті новобудови (Ю. Смолич).
I. НАГОРОДИ́ТИкого, що - чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон.;ВІДЗНА́ЧИТИ (виділити кого-, що-небудь серед інших похвалою, нагородою тощо); ВИ́НАГОРОДИТИ (дати що-небудь як нагороду за якісь послуги або заслуги, плату за працю тощо); ПРЕМІЮВА́ТИ (перев. грішми); УДОСТО́ЇТИ[ВДОСТО́ЇТИ] кого-що, книжн. (визнати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання тощо); УШАНУВА́ТИ[ВШАНУВА́ТИ], ПОШАНУВА́ТИ розм. (чим - оцінюючи заслуги, нагородити кого-небудь чимось на знак пошани). - Недок.: нагоро́джувати, жа́лувати, відзнача́ти, винагоро́джувати, преміюва́ти, удосто́ювати[вдосто́ювати], ушано́вувати[вшано́вувати]. Даліло, мила, за твоє кохання Чим можу я тебе нагородити? (Леся Українка); ..По прибутті в Англію англійський король за вірну службу нібито пожалував [Денікіну] титул лорда (О. Гончар); Відзначити передовиків; Треба винагородити хлопців за бездобичну екскурсію, дати їм грошей і пустити трохи погуляти (Г. Хоткевич); Удостоїти конкурсну роботу золотої медалі; Сумлінно й ретельно підтримував Петро Конашевич тих, хто його вшанував гетьманською булавою (З. Тулуб); Похвалити мусять, а може, цяцечкою пошанують - яку-небудь гарнесеньку на ріжок або на шию (Марко Вовчок).
ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ[ЗАВВА́ЖИТИ]розм.,ЗАМІ́ТИТИрозм.,ЗАПРИМІ́ТИТИрозм.,ПІЙМА́ТИрозм.,НАСТЕРЕГТИ́ розм.,ЗВА́ЖИТИрозм.,ПОДИ́БАТИрозм.,УСТЕРЕГТИ́[ВСТЕРЕГТИ́]розм.,УСТЕРЕГТИ́СЯ[ВСТЕРЕГТИ́СЯ] розм.,НАЗОРИ́ТИрозм.,ПОСТЕРЕГТИ́діал.,ПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал.,СПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал., ПОКМІ́ТИТИ діал., ПРИКМІ́ТИТИ[ПРИКМЕ́ТИТИ] діал.,УКМІ́ТИТИ[ВКМІ́ТИТИ] діал.,НАВИДІ́ТИ діал.;ДОБА́ЧИТИ, ДОДИВИТИСЯ, ДОПИЛЬНУВА́ТИ, ВБА́ЧИТИ[УБА́ЧИТИ], ЗАБА́ЧИТИ розм.,УЗДРІ́ТИ[ВЗДРІ́ТИ] розм.,ОБА́ЧИТИ заст.,ДОГЛЯДІ́ТИСЯ діал. (сприймаючи зором). - Недок.: поміча́ти, приміча́ти, підміча́ти, спостеріга́ти, відзнача́ти[відзна́чувати], заува́жувати[завва́жувати], заміча́ти, заприміча́ти, настеріга́ти, зважа́ти, поди́бувати, устеріга́ти[встеріга́ти], устеріга́тися[встерігатися], постеріга́ти, кмі́тити, кмітува́ти, прикме́чувати[прикміча́ти], добача́ти, доба́чувати, вбача́ти[убача́ти], забача́ти, уздріва́ти[вздрівати], догляда́тися. В тих очеретяних джунглях .. людину помітиш хіба що з вертольота (О. Гончар); А я тебе давно уже примітив, як ти тоді у тому димовищі на ціле військо з шаблею ішов! (Л. Костенко); - Запах якийсь чи то тогорічний, чи то... - Ви це добре підмітили.. Це, знаєте, запах з могилок... (М. Хвильовий); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину Денис (Л. Дмитерко); На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник); Уже згасли наївно-рожеві фарби захід-сонця, - кожну з них я зауважив, за кожною пильно стежив (Д. Бузько); Замітив [Яким] укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому (С. Ковалів); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); В якусь мить хлопець піймав у її погляді щось схоже на співчуття (М. Руденко); Як я настерегла, що вона береться одного разу, - я й собі за нею назирцем побігла (Марко Вовчок); Синявін.. продовжив думку, не зваживши, що гість розтулив рижовусого рота, щоб відповісти на запитання (І. Ле); Ідучи горами, часто можна подибати такі сліди польського господарювання в краю (Г. Хоткевич); - Вже тринадцятий годочок з літа йде [дочці], не встережеш, як пробіжить п’ять років, а там - дівка ... (Я. Качура); [Чумак:] Протри-бо мерщій очі та гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (М. Кропивницький); - Впала вона мені добре в око, ледве я її назорив (Марко Вовчок); Давно постеріг [Федір], що з квартирантом коїться щось (Ю. Мушкетик); Ніхто - здавалося - навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (І. Франко); Так, роздумуючи, Целя й не спостереглася, коли була вже близько поштового будинку (І. Франко); П’ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця. Покмітили то дівки та й молодиці в селі (Марко Черемшина); Прикмітивши якось, що панні дуже смакує вино, ..надумав він звабити її з допомогою сього Венериного служителя (переклад М. Лукаша); - А, і ви, Андрію, тут? Добрий вечір! А я вас і не вкмітив! (І. Чендей); А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (пісня); Вода кругами йде. Вже око рибакове Добачило у ній живу, тремтливу тінь (М. Рильський); - Коли вже ти вкрав пшеницю, а я допильнувала, то піди десь далеко (І. Нечуй-Левицький); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Я. Щоголів); Забачивши машину, дівчата несміло підняли руки (І. Цюпа); Як вискочив Грицько [з хати], то перше, що він уздрів при сірому ранковому півсвіті осінньому, то була його жінка, що стояла близько дверей (Б. Грінченко); Чи Чайчиха не обачила - сіла вона собі оддалік (Марко Вовчок); Співав [кобзар], та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив (О. Стороженко).