-1-
множинний іменник
(початок ранньої весни) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   ві́дзимки
родовий   ві́дзимків
давальний   ві́дзимкам
знахідний   ві́дзимки
орудний   ві́дзимками
місцевий   на/у ві́дзимках
кличний   ві́дзимки

Словник синонімів

ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯРпоет.;ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИрозм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Вишня); Яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко); Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вже наступала провесінь, стояв кінець березня, а чи й початок квітня (Ю. Збанацький).