ОКОРЕ́НОК (частина стовбура від кореня до гілок; нижня частина дерева, що прилягає до кореня), ПРИ́КОРІНЬ[ПРИКОРЕНЬ], ПРИ́КОРЕНОК, ВІДЗЕ́МОКрозм., ОДЗЕ́МОКдіал., КОМЕ́ЛЬдіал.Чубенко стояв і стояв,.. сосни в його очах поверталися догори окоренками (Ю. Яновський); Дерево здригнулося від гілля до самого прикорня (Г. Епік); Надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, - не давалася (Л. Смілянський); Гепнув [Іван] головою до якогось відземка (Лесь Мартович). - Пор. сто́вбур.