відзвітувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відзвітува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відзвіту́ймо | |
2 особа | відзвіту́й | відзвіту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відзвіту́ю | відзвіту́ємо, відзвіту́єм |
2 особа | відзвіту́єш | відзвіту́єте |
3 особа | відзвіту́є | відзвіту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відзвітува́в | відзвітува́ли |
жін.р. | відзвітува́ла | |
сер.р. | відзвітува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відзвітува́вши |