-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відзвітува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відзвіту́ймо
2 особа відзвіту́й відзвіту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відзвіту́ю відзвіту́ємо, відзвіту́єм
2 особа відзвіту́єш відзвіту́єте
3 особа відзвіту́є відзвіту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відзвітува́в відзвітува́ли
жін.р. відзвітува́ла
сер.р. відзвітува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відзвітува́вши

Словник синонімів

ЗВІТУВА́ТИперед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯперед ким, розм.;РАПОРТУВА́ТИкому (про успіхи, досягнення). - Док.: прозвітува́ти, відзвітува́ти, прозвітува́тися, відзвітува́тися, відчита́тися, відрапортува́ти. Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Яновський); Ніні Коробейник запропонували звітуватися про свою роботу в загоні (О. Донченко); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (В. Собко); Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер). - Пор. 1. доповіда́ти.