відзвичаїтися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відзвича́їтися, відзвича́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відзвича́ймося, відзвича́ймось | |
| 2 особа | відзвича́йся, відзвича́йсь | відзвича́йтеся, відзвича́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відзвича́юся, відзвича́юсь | відзвича́їмося, відзвича́їмось, відзвича́їмся |
| 2 особа | відзвича́їшся | відзвича́їтеся, відзвича́їтесь |
| 3 особа | відзвича́їться | відзвича́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відзвича́ївся, відзвича́ївсь | відзвича́їлися, відзвича́їлись |
| жін.р. | відзвича́їлася, відзвича́їлась | |
| сер.р. | відзвича́їлося, відзвича́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відзвича́ївшись | ||