відзвичаєний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відзвича́єний відзвича́єна відзвича́єне відзвича́єні
родовий відзвича́єного відзвича́єної відзвича́єного відзвича́єних
давальний відзвича́єному відзвича́єній відзвича́єному відзвича́єним
знахідний відзвича́єний, відзвича́єного відзвича́єну відзвича́єне відзвича́єні, відзвича́єних
орудний відзвича́єним відзвича́єною відзвича́єним відзвича́єними
місцевий на/у відзвича́єному, відзвича́єнім на/у відзвича́єній на/у відзвича́єному, відзвича́єнім на/у відзвича́єних