відзвичаюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відзвича́юватися, відзвича́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відзвича́юймося, відзвича́юймось | |
| 2 особа | відзвича́юйся, відзвича́юйсь | відзвича́юйтеся, відзвича́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відзвича́юватимуся, відзвича́юватимусь | відзвича́юватимемося, відзвича́юватимемось, відзвича́юватимемся |
| 2 особа | відзвича́юватимешся | відзвича́юватиметеся, відзвича́юватиметесь |
| 3 особа | відзвича́юватиметься | відзвича́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відзвича́ююся, відзвича́ююсь | відзвича́юємося, відзвича́юємось, відзвича́юємся |
| 2 особа | відзвича́юєшся | відзвича́юєтеся, відзвича́юєтесь |
| 3 особа | відзвича́юється | відзвича́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відзвича́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відзвича́ювався, відзвича́ювавсь | відзвича́ювалися, відзвича́ювались |
| жін. р. | відзвича́ювалася, відзвича́ювалась | |
| сер. р. | відзвича́ювалося, відзвича́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відзвича́ювавшись | ||