відзвичаюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відзвича́юваний відзвича́ювана відзвича́юване відзвича́ювані
родовий відзвича́юваного відзвича́юваної відзвича́юваного відзвича́юваних
давальний відзвича́юваному відзвича́юваній відзвича́юваному відзвича́юваним
знахідний відзвича́юваний, відзвича́юваного відзвича́ювану відзвича́юване відзвича́ювані, відзвича́юваних
орудний відзвича́юваним відзвича́юваною відзвича́юваним відзвича́юваними
місцевий на/у відзвича́юваному, відзвича́юванім на/у відзвича́юваній на/у відзвича́юваному, відзвича́юванім на/у відзвича́юваних