-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віджури́тися, віджури́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віджурі́мося, віджурі́мось, віджурі́мся
2 особа віджури́ся, віджури́сь віджурі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віджурю́ся, віджурю́сь віджу́римося, віджу́римось, віджу́римся
2 особа віджу́ришся віджу́ритеся, віджу́ритесь
3 особа віджу́риться віджу́ряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віджури́вся, віджури́всь віджури́лися, віджури́лись
жін.р. віджури́лася, віджури́лась
сер.р. віджури́лося, віджури́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віджури́вшись
Інфінітив віджури́тися, віджури́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віджурі́мося, віджурі́мось, віджурі́мся
2 особа віджури́ся, віджури́сь віджурі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віджурю́ся, віджурю́сь віджу́римося, віджу́римось, віджу́римся
2 особа віджу́ришся віджу́ритеся, віджу́ритесь
3 особа віджу́риться віджу́ряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віджури́вся, віджури́всь віджури́лися, віджури́лись
жін.р. віджури́лася, віджури́лась
сер.р. віджури́лося, віджури́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віджури́вшись