-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відживля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відживля́ймо |
| 2 особа | відживля́й | відживля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відживля́тиму | відживля́тимемо, відживля́тимем |
| 2 особа | відживля́тимеш | відживля́тимете |
| 3 особа | відживля́тиме | відживля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відживля́ю | відживля́ємо, відживля́єм |
| 2 особа | відживля́єш | відживля́єте |
| 3 особа | відживля́є | відживля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відживля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відживля́в | відживля́ли |
| жін. р. | відживля́ла |
| сер. р. | відживля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відживля́вши |
Словник синонімів
ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПОЖИВЛЯ́ТИ діал. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти. Покликала Параску, і обидві почали оживляти хворого (Я. Галан); - Оця товаришка показала нам два трупи... і запропонувала нам їх.. відживити (Ю. Смолич); Хоробре Ігореве військо вже тепер ніяк не воскресить... (Н. Забіла); Поки мене терли та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І. Франко); Нема у світі гірше, як та невідомість.. Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Марко Вовчок).
ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ [ОНОВЛЯ́ТИ], ОБНО́ВЛЮВАТИ [ОНО́ВЛЮВАТИ], ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ЖИВОТВОРИ́ТИ поет. - Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити [онови́ти], відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар’яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); - Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, - промовила Надя, - мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); [Чернишевський:] Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. [Шевченко:] Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, - віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).
ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам’яті - про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам’яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); - А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам’яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам’яті [вчителя], уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). - Пор. згада́ти.