-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відживля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відживля́ймо
2 особа відживля́й відживля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відживля́тиму відживля́тимемо, відживля́тимем
2 особа відживля́тимеш відживля́тимете
3 особа відживля́тиме відживля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відживля́ю відживля́ємо, відживля́єм
2 особа відживля́єш відживля́єте
3 особа відживля́є відживля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відживля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відживля́в відживля́ли
жін. р. відживля́ла
сер. р. відживля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відживля́вши

Словник синонімів

ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИуроч.,ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ОПОЖИВЛЯ́ТИдіал. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти. Покликала Параску, і обидві почали оживляти хворого (Я. Галан); - Оця товаришка показала нам два трупи... і запропонувала нам їх.. відживити (Ю. Смолич); Хоробре Ігореве військо вже тепер ніяк не воскресить... (Н. Забіла); Поки мене терли та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І. Франко); Нема у світі гірше, як та невідомість.. Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Марко Вовчок).
ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ[ОНОВЛЯ́ТИ], ОБНО́ВЛЮВАТИ[ОНО́ВЛЮВАТИ], ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч.,ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ЖИВОТВОРИ́ТИпоет. - Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити[онови́ти], відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар’яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); - Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, - промовила Надя, - мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); [Чернишевський:] Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. [Шевченко:] Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, - віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).
ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам’яті - про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам’яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); - А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам’яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам’яті [вчителя], уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). - Пор. згада́ти.