-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віджбурну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віджбурні́мо, віджбурні́м
2 особа віджбурни́ віджбурні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віджбурну́ віджбурнемо́, віджбурне́м
2 особа віджбурне́ш віджбурнете́
3 особа віджбурне́ віджбурну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віджбурну́в віджбурну́ли
жін.р. віджбурну́ла
сер.р. віджбурну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віджбурну́вши

Словник синонімів

ВІДКИДА́ТИ (кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь), ВІДШПУ́РЮВАТИрозм. - Док.: відки́нути, віджбурну́ти, відшпурну́ти. Відкидав ногою маленькі камінчики з дороги, обходив великі (Г. Хоткевич); Відшпурнути набік шапку.

Словник відмінків

Інфінітив віджбурну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віджбурні́мо, віджбурні́м
2 особа віджбурни́ віджбурні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віджбурну́ віджбурнемо́, віджбурне́м
2 особа віджбурне́ш віджбурнете́
3 особа віджбурне́ віджбурну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віджбурну́в віджбурну́ли
жін.р. віджбурну́ла
сер.р. віджбурну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віджбурну́вши

Словник синонімів

ВІДКИДА́ТИ (кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь), ВІДШПУ́РЮВАТИрозм. - Док.: відки́нути, віджбурну́ти, відшпурну́ти. Відкидав ногою маленькі камінчики з дороги, обходив великі (Г. Хоткевич); Відшпурнути набік шапку.