-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віджарто́вуватися, віджарто́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віджарто́вуймося, віджарто́вуймось
2 особа віджарто́вуйся, віджарто́вуйсь віджарто́вуйтеся, віджарто́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віджарто́вуватимуся, віджарто́вуватимусь віджарто́вуватимемося, віджарто́вуватимемось, віджарто́вуватимемся
2 особа віджарто́вуватимешся віджарто́вуватиметеся, віджарто́вуватиметесь
3 особа віджарто́вуватиметься віджарто́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа віджарто́вуюся, віджарто́вуюсь віджарто́вуємося, віджарто́вуємось, віджарто́вуємся
2 особа віджарто́вуєшся віджарто́вуєтеся, віджарто́вуєтесь
3 особа віджарто́вується віджарто́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
віджарто́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. віджарто́вувався, віджарто́вувавсь віджарто́вувалися, віджарто́вувались
жін. р. віджарто́вувалася, віджарто́вувалась
сер. р. віджарто́вувалося, віджарто́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віджарто́вувавшись

Словник синонімів

ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо),ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИрідше,ПОВІДА́ТИрідко,ВІДРІ́ЗУВАТИрозм., ВІДРУ́БУВАТИрозм., ВІДРІКА́ТИзаст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). - Док.: відпові́сти́, відказа́ти, відмо́вити, пові́сти, відрі́зати, відруба́ти, відтя́тирозм.відбу́ркнутирозм.відвісти́тизаст.відректи́, віджартува́тися. Хазяїн коротко і непоквапливо відповідав на запитання гостя (З. Тулуб); - Чи так гарно буде? - питає вона свекрухи, показуючи шитво. - Та гарно, моя дитино, - відказує Мотря (Панас Мирний); - Що воно за дівчина? - Гайденко не відразу відмовив: - Українка... щира, запевне (Б. Грінченко); Я його питаюся, чи буде голосувати на Шубравського, а він мені повідає, що ще не знати (Лесь Мартович); Коли старостів пришлеш? - скрикнула Гашіца... - Не пришлю... - відрізав він рішуче (М. Коцюбинський); - В наш час пустомелів не люблять, - відрубав Петро (М. Чабанівський); Романенко зареготався спершу, потому вилаяв його "мундьом" і відтяв упевнено, що таких дурних панів й не може бути... (М. Коцюбинський); Мостовик щось відбуркнув невиразне (П. Загребельний); - То нема що таїти, - відрік Тома (В. Стефаник); - В цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу. - А тут під сосну кладуть, - віджартувався (Ю. Збанацький).