ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬдіал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро);БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛОрозм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів’я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник - горщик, у якому варять страви для сім’ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). - Пор. 1. ка́зан.