віддієслівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віддієслі́вний віддієслі́вна віддієслі́вне віддієслі́вні
родовий віддієслі́вного віддієслі́вної віддієслі́вного віддієслі́вних
давальний віддієслі́вному віддієслі́вній віддієслі́вному віддієслі́вним
знахідний віддієслі́вний віддієслі́вну віддієслі́вне віддієслі́вні
орудний віддієслі́вним віддієслі́вною віддієслі́вним віддієслі́вними
місцевий на/у віддієслі́вному, віддієслі́внім на/у віддієслі́вній на/у віддієслі́вному, віддієслі́внім на/у віддієслі́вних