-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відділя́тися, відділя́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відділя́ймося, відділя́ймось
2 особа відділя́йся, відділя́йсь відділя́йтеся, відділя́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відділя́тимуся, відділя́тимусь відділя́тимемося, відділя́тимемось, відділя́тимемся
2 особа відділя́тимешся відділя́тиметеся, відділя́тиметесь
3 особа відділя́тиметься відділя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відділя́юся, відділя́юсь відділя́ємося, відділя́ємось, відділя́ємся
2 особа відділя́єшся відділя́єтеся, відділя́єтесь
3 особа відділя́ється відділя́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відділя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відділя́вся, відділя́всь відділя́лися, відділя́лись
жін. р. відділя́лася, відділя́лась
сер. р. відділя́лося, відділя́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відділя́вшись

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене - переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). - Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час - достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба [ластівці] зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).
ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. - Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам’яним муром (Н. Рибак).
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ (виходити зі складу держави, організації, гуртка, родини), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ. - Док.: відокре́митися, відділи́тися, відколо́тися. На протязі 30-50-х років ХІІ ст. від Києва відокремилися всі найбільші феодальні князівства (з підручника); Відділитися від батьків.