відділюваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відді́люваний | відді́лювана | відді́люване | відді́лювані |
| родовий | відді́люваного | відді́люваної | відді́люваного | відді́люваних |
| давальний | відді́люваному | відді́люваній | відді́люваному | відді́люваним |
| знахідний | відді́люваний, відді́люваного | відді́лювану | відді́люване | відді́лювані, відді́люваних |
| орудний | відді́люваним | відді́люваною | відді́люваним | відді́люваними |
| місцевий | на/у відді́люваному, відді́люванім | на/у відді́люваній | на/у відді́люваному, відді́люванім | на/у відді́люваних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відді́люваний | відді́лювана | відді́люване | відді́лювані |
| родовий | відді́люваного | відді́люваної | відді́люваного | відді́люваних |
| давальний | відді́люваному | відді́люваній | відді́люваному | відді́люваним |
| знахідний | відді́люваний, відді́люваного | відді́лювану | відді́люване | відді́лювані, відді́люваних |
| орудний | відді́люваним | відді́люваною | відді́люваним | відді́люваними |
| місцевий | на/у відді́люваному, відді́люванім | на/у відді́люваній | на/у відді́люваному, відді́люванім | на/у відді́люваних |