відділюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відді́люваний відді́лювана відді́люване відді́лювані
родовий відді́люваного відді́люваної відді́люваного відді́люваних
давальний відді́люваному відді́люваній відді́люваному відді́люваним
знахідний відді́люваний, відді́люваного відді́лювану відді́люване відді́лювані, відді́люваних
орудний відді́люваним відді́люваною відді́люваним відді́люваними
місцевий на/у відді́люваному, відді́люванім на/у відді́люваній на/у відді́люваному, відді́люванім на/у відді́люваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відді́люваний відді́лювана відді́люване відді́лювані
родовий відді́люваного відді́люваної відді́люваного відді́люваних
давальний відді́люваному відді́люваній відді́люваному відді́люваним
знахідний відді́люваний, відді́люваного відді́лювану відді́люване відді́лювані, відді́люваних
орудний відді́люваним відді́люваною відді́люваним відді́люваними
місцевий на/у відді́люваному, відді́люванім на/у відді́люваній на/у відді́люваному, відді́люванім на/у відді́люваних