віддячливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віддя́чливий віддя́члива віддя́чливе віддя́чливі
родовий віддя́чливого віддя́чливої віддя́чливого віддя́чливих
давальний віддя́чливому віддя́чливій віддя́чливому віддя́чливим
знахідний віддя́чливого, віддя́чливий віддя́чливу віддя́чливе віддя́чливих, віддя́чливі
орудний віддя́чливим віддя́чливою віддя́чливим віддя́чливими
місцевий на/у віддя́чливому, віддя́чливім на/у віддя́чливій на/у віддя́чливому, віддя́чливім на/у віддя́чливих