-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віддя́читися, віддя́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддя́чмося, віддя́чмось
2 особа віддя́чся віддя́чтеся, віддя́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддя́чуся, віддя́чусь віддя́чимося, віддя́чимось, віддя́чимся
2 особа віддя́чишся віддя́читеся, віддя́читесь
3 особа віддя́читься віддя́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віддя́чився, віддя́чивсь віддя́чилися, віддя́чились
жін.р. віддя́чилася, віддя́чилась
сер.р. віддя́чилося, віддя́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддя́чившись

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник відмінків

Інфінітив віддя́читися, віддя́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддя́чмося, віддя́чмось
2 особа віддя́чся віддя́чтеся, віддя́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддя́чуся, віддя́чусь віддя́чимося, віддя́чимось, віддя́чимся
2 особа віддя́чишся віддя́читеся, віддя́читесь
3 особа віддя́читься віддя́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віддя́чився, віддя́чивсь віддя́чилися, віддя́чились
жін.р. віддя́чилася, віддя́чилась
сер.р. віддя́чилося, віддя́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддя́чившись

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).