віддячити 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | віддя́чити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | віддя́чмо | |
2 особа | віддя́ч | віддя́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | віддя́чу | віддя́чимо, віддя́чим |
2 особа | віддя́чиш | віддя́чите |
3 особа | віддя́чить | віддя́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | віддя́чив | віддя́чили |
жін.р. | віддя́чила | |
сер.р. | віддя́чило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
віддя́чивши |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | віддя́чити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | віддя́чмо | |
2 особа | віддя́ч | віддя́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | віддя́чу | віддя́чимо, віддя́чим |
2 особа | віддя́чиш | віддя́чите |
3 особа | віддя́чить | віддя́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | віддя́чив | віддя́чили |
жін.р. | віддя́чила | |
сер.р. | віддя́чило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
віддя́чивши |