-1-
дієслово доконаного виду
(віддякувати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив віддя́куватися, віддя́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддя́куймося, віддя́куймось
2 особа віддя́куйся, віддя́куйсь віддя́куйтеся, віддя́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддя́куюся, віддя́куюсь віддя́куємося, віддя́куємось, віддя́куємся
2 особа віддя́куєшся віддя́куєтеся, віддя́куєтесь
3 особа віддя́кується віддя́куються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віддя́кувався, віддя́кувавсь віддя́кувалися, віддя́кувались
жін.р. віддя́кувалася, віддя́кувалась
сер.р. віддя́кувалося, віддя́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддя́кувавшись

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник відмінків

Інфінітив віддя́куватися, віддя́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддя́куймося, віддя́куймось
2 особа віддя́куйся, віддя́куйсь віддя́куйтеся, віддя́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддя́куюся, віддя́куюсь віддя́куємося, віддя́куємось, віддя́куємся
2 особа віддя́куєшся віддя́куєтеся, віддя́куєтесь
3 особа віддя́кується віддя́куються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віддя́кувався, віддя́кувавсь віддя́кувалися, віддя́кувались
жін.р. віддя́кувалася, віддя́кувалась
сер.р. віддя́кувалося, віддя́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддя́кувавшись

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).