віддушити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | віддуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віддуші́мо, віддуші́м | |
| 2 особа | віддуши́ | віддуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віддушу́ | відду́шимо, відду́шим |
| 2 особа | відду́шиш | відду́шите |
| 3 особа | відду́шить | відду́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віддуши́в | віддуши́ли |
| жін.р. | віддуши́ла | |
| сер.р. | віддуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відду́шений | ||
| Безособова форма | ||
| відду́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| віддуши́вши | ||