-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | віддува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | віддува́ймо |
2 особа | віддува́й | віддува́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | віддува́тиму | віддува́тимемо, віддува́тимем |
2 особа | віддува́тимеш | віддува́тимете |
3 особа | віддува́тиме | віддува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | віддува́ю | віддува́ємо, віддува́єм |
2 особа | віддува́єш | віддува́єте |
3 особа | віддува́є | віддува́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
віддува́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | віддува́в | віддува́ли |
жін. р. | віддува́ла |
сер. р. | віддува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
віддува́вши |
Словник синонімів
ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм., ШПИ́ЛИТИ розм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).