-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відди́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відди́хуймо
2 особа відди́хуй відди́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відди́хуватиму відди́хуватимемо, відди́хуватимем
2 особа відди́хуватимеш відди́хуватимете
3 особа відди́хуватиме відди́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відди́хую відди́хуємо, відди́хуєм
2 особа відди́хуєш відди́хуєте
3 особа відди́хує відди́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відди́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відди́хував відди́хували
жін. р. відди́хувала
сер. р. відди́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відди́хувавши

Словник синонімів

ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИрідше,ВІДХА́КУВАТИСЯрозм. - Док.: відди́хатися, відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, відхакну́тися, відсопти́сярозм.ви́сапатисярозм.проди́хатисярозм.Парубок.. побачив ослона, сів і довго не віддихувався (Б. Грінченко); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко); Дехто, скінчивши писання, кидає перо і віддихає (І. Франко); - Паночку,.. сідайте та висапайтеся (І. Франко).
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).
ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ[ВІДДИ́ХУВАТИрідше], ЗВО́ДИТИ ДУХрозм.,ТХНУ́ТИзаст.;ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИрозм., ХЕ́КАТИрозм. (важко, з уривчастими гортанними звуками); ХУ́КАТИ (з метою зігріти, охолодити, притишити); ВІДСА́ПУВАТИ, ВІДСА́ПУВАТИСЯ, ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ (важко, після великого фізичного чи нервового напруження). - Док.: дихну́ти, віддихну́ти, відди́хати, звести́ дух, відітхну́ти, тхну́ти, хапну́ти пові́тря[ухопи́ти пові́тря], са́пнути, хли́пнути, ха́кнути, хе́кнути, ху́кнути, відсапну́ти, відса́патися, відсапну́тися. Важко дихав [Марусяк], розкривши рота (Г. Хоткевич); Постояв [Сава] хвильку, віддихаючи сильніше з раптового зворушення (О. Кобилянська); Тося стояла між Данилом і Харитоном - шепотіла і важко віддихувала (Ю. Смолич); Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий, замлілий (Марко Вовчок); Здавалося їй, що тільки вона тхне на свого чоловіка, то.. змиє.. смуток із його серця (Ганна Барвінок); Йому.. дедалі важче дихати, і він хапає повітря, ніби позіхає (О. Гончар); Дорош чув, як тяжко, з хрипінням, сапають бійці (Григорій Тютюнник); Всі його питають, що з ним, чого так утікає, а він тілько хлипає, баньки витріщив (І. Франко); - Чого так хакаєш? - Захакався б і ти, якби стирив на гору такого мішка -(Словник Б. Грінченка); Він біжить на повну силу, голосно хекаючи (І. Багмут); Він довго хукав на шибку й продирав пальцем паморозь (Б. Харчук); Павло повз, важко відсапуючи (В. Кучер); Від воріт до гридниці квапився тисяцький Дем’ян, відсапуючись (А. Хижняк); Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, - тільки почервонів та знай оддимався (Панас Мирний); Пихкаючи і віддуваючись, він борсався в воді (С. Добровольський).