віддерти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відде́рти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | віддері́мо, віддері́м | |
2 особа | віддери́ | віддері́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | віддеру́ | віддеремо́, віддере́м |
2 особа | віддере́ш | віддерете́ |
3 особа | віддере́ | віддеру́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відде́р | відде́рли |
жін.р. | відде́рла | |
сер.р. | відде́рло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відде́ртий | ||
Безособова форма | ||
відде́рто | ||
Дієприслівник | ||
відде́рши |