віддарувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | віддарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віддару́ймо | |
| 2 особа | віддару́й | віддару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віддару́ю | віддару́ємо, віддару́єм |
| 2 особа | віддару́єш | віддару́єте |
| 3 особа | віддару́є | віддару́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віддарува́в | віддарува́ли |
| жін.р. | віддарува́ла | |
| сер.р. | віддарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віддарува́вши | ||