-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відда́ніший відда́ніша відда́ніше відда́ніші
родовий відда́нішого відда́нішої відда́нішого відда́ніших
давальний відда́нішому відда́нішій відда́нішому відда́нішим
знахідний відда́ніший, відда́нішого відда́нішу відда́ніше відда́ніші, відда́ніших
орудний відда́нішим відда́нішою відда́нішим відда́нішими
місцевий на/у відда́нішому, відда́нішім на/у відда́нішій на/у відда́нішому, відда́нішім на/у відда́ніших
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відда́ніший відда́ніша відда́ніше відда́ніші
родовий відда́нішого відда́нішої відда́нішого відда́ніших
давальний відда́нішому відда́нішій відда́нішому відда́нішим
знахідний відда́ніший, відда́нішого відда́нішу відда́ніше відда́ніші, відда́ніших
орудний відда́нішим відда́нішою відда́нішим відда́нішими
місцевий на/у відда́нішому, відда́нішім на/у відда́нішій на/у відда́нішому, відда́нішім на/у відда́ніших