-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відда́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відда́люймо
2 особа відда́люй відда́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відда́люватиму відда́люватимемо, відда́люватимем
2 особа відда́люватимеш відда́люватимете
3 особа відда́люватиме відда́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відда́люю відда́люємо, відда́люєм
2 особа відда́люєш відда́люєте
3 особа відда́лює відда́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відда́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відда́лював відда́лювали
жін. р. відда́лювала
сер. р. відда́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відда́люваний
Безособова форма
відда́лювано
Дієприслівник
відда́лювавши

Словник синонімів

ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи);РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). - Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку.. то віддаляв його [твір] від себе, то знову підносив до очей (І. Микитенко); Вона злегка відсторонила кошеня від себе (О. Донченко); Хуса.. проходжується по світлиці нерівним кроком,.. відпихаючи ногою стільці (Леся Українка); Люди позвикали вже до такої братньої ворожнечі, хіба вже дуже зчепляться, тоді тільки розводили (Панас Мирний).