-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відда́леніший відда́леніша відда́леніше відда́леніші
родовий відда́ленішого відда́ленішої відда́ленішого відда́леніших
давальний відда́ленішому відда́ленішій відда́ленішому відда́ленішим
знахідний відда́леніший, відда́ленішого відда́ленішу відда́леніше відда́леніші, відда́леніших
орудний відда́ленішим відда́ленішою відда́ленішим відда́ленішими
місцевий на/у відда́ленішому, відда́ленішім на/у відда́ленішій на/у відда́ленішому, відда́ленішім на/у відда́леніших
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відда́леніший відда́леніша відда́леніше відда́леніші
родовий відда́ленішого відда́ленішої відда́ленішого відда́леніших
давальний відда́ленішому відда́ленішій відда́ленішому відда́ленішим
знахідний відда́леніший, відда́ленішого відда́ленішу відда́леніше відда́леніші, відда́леніших
орудний відда́ленішим відда́ленішою відда́ленішим відда́ленішими
місцевий на/у відда́ленішому, відда́ленішім на/у відда́ленішій на/у відда́ленішому, відда́ленішім на/у відда́леніших