віддавання 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | віддава́ння | |
| родовий | віддава́ння | |
| давальний | віддава́нню | |
| знахідний | віддава́ння | |
| орудний | віддава́нням | |
| місцевий | на/у віддава́нні, віддава́нню | |
| кличний | віддава́ння* |
Словник антонімів
| ПОЗИЧАТИ | ВІДДАВАТИ |
| Брати щось у борг, в тимчасове користування у кого-н.; давати щось у борг, у тимчасове користування кому-н. | Повертати назад позичене, взяте в тимчасове користування. |
| Позичати ~ віддавати газету, гроші, журнал, зошит, книжку, м’яч, підручник, шапку; сусідові, товаришеві; зараз, зразу, непомітно, офіційно, швидко; багато, дуже багато. Позичати в касі, в людей ~ віддавати до бібліотеки, каси, людям. Вирішити, збиратися, намагатися, прагнути, просити, хотіти позичати ~ віддавати. | |
| Цей чоловік нікому не винен: у того позичить, а тому віддасть (Народне прислів’я). | |
| Позичка //позичання ~ віддача //віддання //віддавання, позичений ~ відданий; брання ~ віддавання | |