ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯрідше. - Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. активно втручався в навколишню дійсність, відгукувався на гострі актуальні проблеми часу (з журналу); Ні про кого.. він [І. Франко] не відзивався з такою любов’ю.., як про Чернишевського (з журналу); Кобзарі відкликаються також на міжнародні події (з журналу).

ВІДЗИВА́ТИСЯ (відповідати на чий-небудь поклик, звертання тощо), ОБЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯрозм. - Док.: відізва́тися, обізва́тися, озва́тися, відгукну́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Він постукав кулаком у двері, але ніхто не відзивався (Григорій Тютюнник); - Ти спиш? - спитала стара. Онисько, хоч і не спав, - не обзивався (Панас Мирний); - Хто є? - гукав Данило, обходячи подвір’я, заглядаючи у вікна. Ніхто не озивався (Ю. Яновський); Фурман потиху гукнув у темряву, і з переднього возу відгукнулося кілька голосів (О. Досвітній); Огиренко Ілька погукав надворі, але він не відкликався (А. Головко); - Чи тут є хто? - відхиляючи двері в курінь, спитався один з товаришів. Звідти не окликався ніхто (Панас Мирний).

ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук - віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯрозм. - Док.: відлу́нити, відлу́нитися, відби́тися, відда́ти, відда́тися, відгукну́ти, відгукну́тися, відізва́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Слово, повторене тисячоусто, В горах і долах відлунює густо (А. Малишко); А над рікою ще довго відлунювалися.. дівочі голоси (С. Чорнобривець); Постріли подвійною луною відбивалися межи гір (О. Досвітній); Вереск флейт, литаврів гуркіт В морі гуком віддає (М. Бажан); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко й виразно (Григорій Тютюнник); Гунява луна.. дерев’яними словами одгукувала з усіх боків чужі слова (С. Васильченко); Говорив увесь час він.. Кожне слово ніби відгукувалось луною в соборі (Ю. Яновський); Він як подасть голос з долини - далеко в горах окликнеться (С. Чорнобривець).

ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯрідше. - Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися. Не гнівайтесь, що так не хутко на Ваші листи відповідаю (Леся Українка); Час від часу [сини] відгукуються листами (О. Гуреїв); Певне ж єсть поважні причини, коли ти не могла обізватись навіть на такий лист, який був мій останній (Леся Українка).

ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (мати певний вплив на кого-, що-небудь),ДІ́ЯТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯна кому-чому,ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ. - Док.: впли́нути[упли́нути], поді́яти, позначи́тися, відгукну́тися, відби́тися. Ніколи не думав.. що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (І. Гончаренко); Стала [Варвара] похитувати ванночку, щоб розчин швидше подіяв на світлочутливий папір (Л. Первомайський); Засуха позначилася на врожайності; Пішла ворожнеча між старим і новим. Та ворожнеча і те змагання одгукнулися не в одному тільки чиновному стані... одгукнулися й у сім’ї (Панас Мирний). - Пор. вплив.