-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відгу́кувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | відгу́куймо |
2 особа | відгу́куй | відгу́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | відгу́куватиму | відгу́куватимемо, відгу́куватимем |
2 особа | відгу́куватимеш | відгу́куватимете |
3 особа | відгу́куватиме | відгу́куватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | відгу́кую | відгу́куємо, відгу́куєм |
2 особа | відгу́куєш | відгу́куєте |
3 особа | відгу́кує | відгу́кують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
відгу́куючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | відгу́кував | відгу́кували |
жін. р. | відгу́кувала |
сер. р. | відгу́кувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
відгу́кувавши |
Словник синонімів
ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук - віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. - Док.: відлу́нити, відлу́нитися, відби́тися, відда́ти, відда́тися, відгукну́ти, відгукну́тися, відізва́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Слово, повторене тисячоусто, В горах і долах відлунює густо (А. Малишко); А над рікою ще довго відлунювалися.. дівочі голоси (С. Чорнобривець); Постріли подвійною луною відбивалися межи гір (О. Досвітній); Вереск флейт, литаврів гуркіт В морі гуком віддає (М. Бажан); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко й виразно (Григорій Тютюнник); Гунява луна.. дерев’яними словами одгукувала з усіх боків чужі слова (С. Васильченко); Говорив увесь час він.. Кожне слово ніби відгукувалось луною в соборі (Ю. Яновський); Він як подасть голос з долини - далеко в горах окликнеться (С. Чорнобривець).
ВІДЛУ́НЮВАТИ (відкидати звуки в зворотному напрямі), ВІДБИВА́ТИ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ. - Док.: відлу́нити, відби́ти, відгукну́ти, відкли́кнутися. Всі кричать "ура", і старий яр довго відлунює молоді голоси (Ю. Яновський); Височенні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс (Л. Смілянський); Напружує [Мирон] свою уяву, щоб зміркувати, що таке в селі могло б видавати подібний голос і викрикати подібні слова, які б відгукував ліс (І. Франко); Гомонить незвичайним гомоном степ, і дзвінкими лунами відкликається ясна далина (І. Цюпа).