-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгукну́тися, відгукну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгукні́мося, відгукні́мось, відгукні́мся
2 особа відгукни́ся, відгукни́сь відгукні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгукну́ся, відгукну́сь відгукнемо́ся, відгукнемо́сь, відгукне́мся
2 особа відгукне́шся відгукнете́ся, відгукнете́сь
3 особа відгукне́ться відгукну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгукну́вся, відгукну́всь відгукну́лися, відгукну́лись
жін.р. відгукну́лася, відгукну́лась
сер.р. відгукну́лося, відгукну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгукну́вшись

Словник синонімів

ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯрідше. - Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. активно втручався в навколишню дійсність, відгукувався на гострі актуальні проблеми часу (з журналу); Ні про кого.. він [І. Франко] не відзивався з такою любов’ю.., як про Чернишевського (з журналу); Кобзарі відкликаються також на міжнародні події (з журналу).
ВІДЗИВА́ТИСЯ (відповідати на чий-небудь поклик, звертання тощо), ОБЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯрозм. - Док.: відізва́тися, обізва́тися, озва́тися, відгукну́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Він постукав кулаком у двері, але ніхто не відзивався (Григорій Тютюнник); - Ти спиш? - спитала стара. Онисько, хоч і не спав, - не обзивався (Панас Мирний); - Хто є? - гукав Данило, обходячи подвір’я, заглядаючи у вікна. Ніхто не озивався (Ю. Яновський); Фурман потиху гукнув у темряву, і з переднього возу відгукнулося кілька голосів (О. Досвітній); Огиренко Ілька погукав надворі, але він не відкликався (А. Головко); - Чи тут є хто? - відхиляючи двері в курінь, спитався один з товаришів. Звідти не окликався ніхто (Панас Мирний).
ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук - віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯрозм. - Док.: відлу́нити, відлу́нитися, відби́тися, відда́ти, відда́тися, відгукну́ти, відгукну́тися, відізва́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Слово, повторене тисячоусто, В горах і долах відлунює густо (А. Малишко); А над рікою ще довго відлунювалися.. дівочі голоси (С. Чорнобривець); Постріли подвійною луною відбивалися межи гір (О. Досвітній); Вереск флейт, литаврів гуркіт В морі гуком віддає (М. Бажан); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко й виразно (Григорій Тютюнник); Гунява луна.. дерев’яними словами одгукувала з усіх боків чужі слова (С. Васильченко); Говорив увесь час він.. Кожне слово ніби відгукувалось луною в соборі (Ю. Яновський); Він як подасть голос з долини - далеко в горах окликнеться (С. Чорнобривець).
ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯрідше. - Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися. Не гнівайтесь, що так не хутко на Ваші листи відповідаю (Леся Українка); Час від часу [сини] відгукуються листами (О. Гуреїв); Певне ж єсть поважні причини, коли ти не могла обізватись навіть на такий лист, який був мій останній (Леся Українка).
ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (мати певний вплив на кого-, що-небудь),ДІ́ЯТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯна кому-чому,ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ. - Док.: впли́нути[упли́нути], поді́яти, позначи́тися, відгукну́тися, відби́тися. Ніколи не думав.. що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (І. Гончаренко); Стала [Варвара] похитувати ванночку, щоб розчин швидше подіяв на світлочутливий папір (Л. Первомайський); Засуха позначилася на врожайності; Пішла ворожнеча між старим і новим. Та ворожнеча і те змагання одгукнулися не в одному тільки чиновному стані... одгукнулися й у сім’ї (Панас Мирний). - Пор. вплив.