відгуготіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгуготі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відгуготи́ть відгуготя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгуготі́в відгуготі́ли
жін.р. відгуготі́ла
сер.р. відгуготі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгуготі́вши