-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відгри́мнутися, відгри́мнутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгри́мнімося, відгри́мнімось, відгри́мнімся
2 особа відгри́мнися, відгри́мнись відгри́мніться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгри́мнуся, відгри́мнусь відгри́мнемося, відгри́мнемось, відгри́мнемся
2 особа відгри́мнешся відгри́мнетеся, відгри́мнетесь
3 особа відгри́мнеться відгри́мнуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгри́мнувся, відгри́мнувсь відгри́мнулися, відгри́мнулись
жін.р. відгри́мнулася, відгри́мнулась
сер.р. відгри́мнулося, відгри́мнулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгри́мнувшись
Інфінітив відгри́мнутися, відгри́мнутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгри́мнімося, відгри́мнімось, відгри́мнімся
2 особа відгри́мнися, відгри́мнись відгри́мніться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгри́мнуся, відгри́мнусь відгри́мнемося, відгри́мнемось, відгри́мнемся
2 особа відгри́мнешся відгри́мнетеся, відгри́мнетесь
3 особа відгри́мнеться відгри́мнуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгри́мнувся, відгри́мнувсь відгри́мнулися, відгри́мнулись
жін.р. відгри́мнулася, відгри́мнулась
сер.р. відгри́мнулося, відгри́мнулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгри́мнувшись