-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відгризну́тися, відгризну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгризні́мося, відгризні́мось, відгризні́мся
2 особа відгризни́ся, відгризни́сь відгризні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгризну́ся, відгризну́сь відгризнемо́ся, відгризнемо́сь, відгризне́мся
2 особа відгризне́шся відгризнете́ся, відгризнете́сь
3 особа відгризне́ться відгризну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгризну́вся, відгризну́всь відгризну́лися, відгризну́лись
жін.р. відгризну́лася, відгризну́лась
сер.р. відгризну́лося, відгризну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгризну́вшись

Словник синонімів

ОГРИЗА́ТИСЯрозм. (відповідати кому-небудь на запитання, зауваження, причіпки і т. ін. у різкій, грубій формі), ВИШКІРЯ́ТИСЯрозм.,ВИШКІ́РЮВАТИСЯрозм.,ВІДГА́ВКУВАТИСЯрозм.,ВІДГРИЗА́ТИСЯрозм.,ВІДГА́РКУВАТИСЯвульг. - Док.: огризну́тися, ви́шкіритися, відга́вкатися, відгри́зтися, відгризну́тися. Потроху вона почала сваритися з Настею і, коли та радила що-небудь зробити, огризалася (О. Іваненко); Коли санітар підійшов до Альоші, щоб одвести в палату, він раптом вишкірився до лікаря: - Не піду! Там страшно... (І. Микитенко); Попрощався зі всіма [хлопець], а їй значуще й добре посміхнувся.. А ти, дівчино, жди його і... відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах); Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась (прислів’я).