відгранити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відграни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відграні́мо, відграні́м | |
| 2 особа | відграни́ | відграні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відграню́ | відгранимо́, відграни́м |
| 2 особа | відграни́ш | відграните́ |
| 3 особа | відграни́ть | відграня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відграни́в | відграни́ли |
| жін.р. | відграни́ла | |
| сер.р. | відграни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відграни́вши | ||