відгранити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відграни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відграні́мо, відграні́м
2 особа відграни́ відграні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відграню́ відгранимо́, відграни́м
2 особа відграни́ш відграните́
3 особа відграни́ть відграня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відграни́в відграни́ли
жін.р. відграни́ла
сер.р. відграни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відграни́вши