відгоріти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгорі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відгори́ть відгоря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгорі́в відгорі́ли
жін.р. відгорі́ла
сер.р. відгорі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгорі́вши