відгоряти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відгоря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відгоря́тиме | відгоря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відгоря́є | відгоря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відгоря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відгоря́в | відгоря́ли |
| жін. р. | відгоря́ла | |
| сер. р. | відгоря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгоря́вши* | ||